Національний календар профілактичних щеплень: перевірте, чи вакцинована дитина від небезпечних захворювань
Вакцинація – це простий, безпечний та ефективний спосіб захиститися від небезпечних хвороб ще до контакту з ними, а також запобігти ускладненням, які ці хвороби можуть спричинити.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку вакцинація запобігає 3,5–5 мільйонам смертей від таких захворювань, як дифтерія, правець, кашлюк, грип та кір. Особливо вразливі до таких хвороб діти і дорослі, які не мають щеплень взагалі або пропустили якесь із щеплень за графіком.
Тож важливо дотримуватися Національного календаря профілактичних щеплень. Це документ, що містить перелік обовʼязкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення. В Україні Національний календар профілактичних щеплень передбачає імунізацію проти 10 захворювань: туберкульозу, гепатиту В, кору, епідемічного паротиту (свинки), краснухи, дифтерії, правця, кашлюка, поліомієліту та хіб-інфекції.
Коли і від чого вакцинуватися?
Як обрати психолога та на що звернути увагу?
З чого почати пошуки психолога? З двох речей. Перша — усвідомлення того, що психолог — не чарівник, і питання, які ви маєте до нього, не зникнуть за помахом палички. Робота з психологом — це насамперед робота над собою, яка вимагатиме часу та зусиль.
Друга важлива річ — розуміння, який саме спеціаліст вам потрібен: сімейний психолог, дитячий чи підлітковий, або ж фахівець, який допоможе з особистими проблемами.
Якщо навпроти обох пунктів можемо впевнено поставити, час вирушати на пошуки «свого фахівця». Порадами, де шукати та на що звернути увагу, ділиться «Фонд Маша».
Вправа для зняття напруги в тілі «Черепаха» (поради в рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?»)
Чому виникає м’язова напруга?
Раніше ми вже з’ясували, що стрес — це насамперед фізична й психологічна реакція тіла, яка допомагає нам краще впоратися з критичною ситуацією. У стані стресу наші м’язи напружуються, аби захистити тіло від імовірних травм. Коли загроза зникає, вони розслабляються і ми не відчуваєм дискомфорту. Але хронічний стрес може тримати м’язи в постійній напрузі, яка з часом викликає важкість і навіть больові відчуття по всьому тілу.
Існують вправи і техніки, які допомагають знизити напругу. В Аптечці самодопомоги ми вже маємо вправу «Камінчик», і до неї пропонуємо додати ще одну, більш рухливу, хоча по назві й не скажеш: https://www.facebook.com/watch/?v=1014040696591388
Інформація в рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», створеної за ініціативою першої леді Олени Зеленської.
Що сказати, щоб близькій людині стало трохи легше? Як дати їй зрозуміти, що вона не сама, і що може відкритися?
«Не плач», «годі вже», «не сумуй», «ну все, заспокойся» - подібні фрази не працюють. Ба більше, сприймаються людиною геть інакше — як заборона, а тому дратують і роблять боляче.
Знайти «правильні слова» буває важко, та не варто бути мудрецем і прагнути зцілювати ними. Якщо ви дійсно хочете допомогти, вислухати, підтримати — так про це і скажіть. Людина неодмінно відчує вашу щирість і буде вдячна, хоч може й не показати цього.
Уявіть свої переживання цеглиною (поради в рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?»)
Страх, тривога, агресія — ці почуття ніби важка цеглина, що з’явилася нізвідки і застрягла десь глибоко всередині. Мабуть, свого часу ця подібність і надихнула фахівців на створення простої вправи для вгамування емоцій: https://www.facebook.com/watch/?v=1170343244354891
Уявіть свої переживання цеглиною. Вона лежить десь у грудях і викликає дискомфорт — робить вас неповороткими, заважає дихати. Щоб позбутися її:
- зробіть глибокий вдих — нехай повітря огорне важкий предмет у грудях;
- не поспішайте, зробіть ще кілька вдихів і уявіть, як цеглина щезає у повітрі.
Ну от, здається, цеглини вже й не видно.
Інформація в рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», створеної за ініціативою першої леді Олени Зеленської.
Учасники проєкту «Посилення спроможності закладів охорони здоров'я та формування стійкості працівників медичної сфери» розповіли про його важливість
«Іноді лікарі відчувають, що вони не здатні допомогти своїм пацієнтам»
В цьому зізнається харківська психотерапевт Альона Логвиненко. Вона працює в місцевій психіатричній лікарні та відповідає за підтримку своїх колег.
За її словами, після початку війни стрес став щоденним, а розвиток будь-яких подій навколо непередбачуваним.
Альоні та її колегам стало важче знаходити сили навіть просто ходити на роботу та виконувати звичну свою працю.
Саме тому коли з’явилася можливість взяти участь у проєкті «Посилення спроможності закладів охорони здоров'я та формування стійкості працівників медичної сфери», що реалізується у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» за ініціативою Олени Зеленської, і керівництво лікарні, і штатні психологи двома руками виступили за.
Що буде зі щепленнями проти COVID-19 та кому слід робити додатковий бустер
Яка подальша доля щеплень проти COVID-19 та кому слід робити додатковий бустер?
Затвердили оновлені рекомендації щодо вакцинації проти COVID-19 на 2023-2024 роки.
НСЗУ розвінчує міфи про екстрену медичну допомогу
Попри війну бригади екстреної медичної допомоги виїжджають на виклики та рятують пацієнтів, іноді ціною свого життя. Але все одно навколо виклику 103 побутує кілька міфів. Наприклад, це стосується того, що бригада екстреної медичної допомоги зараз виїжджає тільки до поранених після обстрілів. Також існують міфи, що ЕМД не працює під час вихідних днів. Або машина ЕМД не приїде до пацієнта без декларації. Або за перевезення пацієнта, який потребує медичного супроводу, між лікарнями потрібно платити “благодійний внесок”. Національна служба здоров'я України наголошує: вся ця інформація не є вірною.
Додаткові номери телефонів щодо реалізації приймання не голосових викликів екстреної медичної допомоги
- Водафон 050 450 90 53; 050 490 91 49
- Київстар 067 517 09 04; 067 516 28 93
До уваги ЗОЗ, що перебувають у сфері управління міністерств та відомств України, приватних закладів та ФОПів, які провадять господарську діяльність з медичної практики!
Телефон Урядової «гарячої лінії»
1545
























